Поліпшення економічної ефективності: чеський досвід

Інж. Радім Гібнер (Ing. Hýbner Radim), провідний спеціаліст зі свинарства в компанії Текро (Чехія)
Алушта

11.9.2013

За кілька останніх років на багатьох фермах відбулася ціла низка змін із однією-єдиною метою — поліпшити економічні показники виробництва та підвищити продуктивність вирощування свиней.

На початок 2013 р. у Чехії склалася непроста ситуація із свинопоголів’ям: там не нараховувалось навіть 100 тис. голів свиноматок, в той час як на початку 90-х років їхня кількість перевищувала 350 тис. Тим, хто ще залишився працювати у галузі свинарства, довелося кардинально змінювати не тільки організаційні моменти або принципи роботи своїх підприємств, а й повністю реструктурувати виробництво.

Зміни для отримання прибутку

Насамперед це стосується змін у підході до біобезпеки на фермах та оновлення поголів’я (формування здорового стада). Адже треба розуміти, що рентабельність тваринницького підприємства залежить на 25% від генетичного потенціалу тварин, на 50 – від годування і на 25% – від умов їхнього утримання. Тут простежується чіткий логічний ланцюжок: що безпечніше середовище, в якому утримують свиней, то менші витрати корму, а відповідно — вища продуктивність свинопоголів’я. Отже, першою чергою, потрібно вивчити методику утримання свиней, приділивши особливу увагу системам дезінфекції секцій (насамперед — секцій опоросу), правильній експлуатації та організації систем вентиляції та гноєвидалення, технічному забезпеченню приготування й транспортування кормів.

Оновлення поголів’я, а отже, інша генетика, що надійшла на ферму, а також зовсім нові умови, в яких опинилися чеські виробники свинини після вступу до ЄС, у тому числі вимоги до біобезпеки та умов утримання тварин, спонукали до перегляду системи управління фермою, її менеджменту, змусили по-новому підійти до ведення свинарства, продумати, як має працювати ферма, як проводити аналіз її роботи та планувати подальший розвиток.

Як наслідок — змінився стиль роботи на фермі як для її співробітників, так і для обслуговуючих консультантів: обмежився доступ персоналу та інших осіб на ферму. Багато проблем, спричинених частою присутністю обслуговуючого персоналу, сьогодні можуть бути виявлені й усунені тільки цілеспрямованим аналізом обліку в господарстві. Це завдання, своєю чергою, зумовило потребу створення дієвих програм, які б дали змогу ззовні, не відвідуючи саму ферму, знаходити в ній проблемні місця, робити детальний аналіз періодів відтворення, дорощування, відгодівлі та продажу.

Аналіз – невід’ємна частина економіки ферми

• Аналізуємо відтворення

На українських фермах зазвичай аналізують такі показники (зазвичай саме вони є стимулом для преміювання робітників, що працюють на фермі) :

• кількість живонароджених поросят;
• відсоток падежу молодняку;
• кількість поросят на час відлучення;
• відсоток опоросу;
• відсоток поросності.

Чи достатньо наведених вище даних для проведення глибокого аналізу (пошук резервних місць на підприємстві, преміювання співробітників тощо)? Відповідь однозначна: ні! Адже для цього потрібні більше даних і ширша інформація. Саме використання програми аналізу ферми Pig Matic допоможе керівникові підприємства простежити та зафіксувати цифри, що є основною складовою економіки ферми.

Отже, програма аналізу ферми Pig Matic… Для економіки відтворення найважливішою метою є мінімізація кількості холостих днів у нашому поголів’ї свиноматок. Це поголів’я слід розподілити на три категорії: незапліднені ремонтні свинки, запліднені ремонтні свинки та свиноматки.

Розглядаючи зазначені категорії свиноматок, слід відмітити, що дуже важливим параметром економічного аналізу є відсоток заміни стада (тварини, яких поставляють на ферму та вибраковують) та загальна кількість свинок і, як наслідок, кількість кормоднів, затрачених на їхнє утримання. Це пов’язано з ефективністю запліднення або штучною інсемінацією (осіменінням) ремонтних свинок та свиноматок. Для цього слід знати період та ефективність запліднення ремонтних свинок (скільки з усіх запліднених тварин «дійшли» до поросності після першої спроби).

Варто звернути увагу ще на два параметри: інтервал від відлучення до приходу в охоту та інтервал від відлучення до ефективного запліднення. Саме останній показник безпосередньо впливає на оборотність та сервіс-період, адже вказує на кількість «холостих» днів (дні, коли свиноматка не була поросною у циклі). Спираючись на результати проведених досліджень, слід відмітити, що найкращий інтервал від відлучення до приходу в охоту — 9 днів, а від відлучення до ефективного запліднення — 14.

На основі показників середньої кількості всіх народжених, живонароджених та відлучених поросят аналізують опороси. Окремо підраховують середній відсоток мертвонароджених поросят і кількість падежу до відлучення. Це і є метод основного аналізу стада.

Ефективність і продуктивність будь-якого підприємства також потрібно визначати підрахунком кількості:

• свиноматок;
• опоросів на одну свиноматку в рік;
• усіх народжених поросят на одну свиноматку;
• живонароджених поросят;
• відлучених поросят на одну свиноматку в рік.

Раціонально проводити аналіз свиноматок після першого їхнього опоросу. Цей аналіз включає в себе визначення: кількості днів після відлучення; кількості запліднених свиноматок та дня, коли відбулося запліднення; відсотка тварин, які залишаються поросними після 30-го та 60-го дня, а також відсотка опоросів та даних щодо всіх народжених та живонароджених поросят. Свиноматки, що були запліднені на четвертий-п’ятий дні інсемінації, показали найкращий результат, адже кількість народжених поросят була найбільшою. Починаючи із шостого дня інсемінації, ймовірність ефективного запліднення знижується. Причиною такої неефективності є недостатньо виражений рефлекс нерухомості у свиноматки. Саме цей «непрояв» призводить до запізнього проведення інсемінації і, як наслідок, неефективного запліднення в цілому. Отже, на підприємствах в обов’язковому порядку потрібно контролювати перегули тварин.

Економіка господарства залежить від сервіс-періоду

Сервіс-період — час від опоросу свиноматки до наступного її запліднення. На тривалість сервіс-періоду, перш за все, впливають:

• грамотний менеджмент на фермах;
• стан здоров’я поголів’я;
• правильна годівля.

На прикладі трьох господарств розглянемо, як тривалість сервіс-періоду впливає на затрати підприємства:
1 підприємство (Demo 1) нараховує 1000 голів свиноматок;
2 підприємство (Demo 2) — 1100 голів;
3 підприємство (Demo 3) — 1400 голів.

Таблиця. Порівняння витрат залежно від сервісу-періоду (в перерахунку на 1200 свиноматок)

Із таблиці ми бачимо що найкращі економічні результати були отримані у 2010 р. на 1-му підприємстві (Demo 1), адже саме тут — найкоротший сервіс-період і найнижчий відсоток прохолостів та, як наслідок, найнижчі витрати на годування й утримання цього поголів’я свиноматок.

Важливим аспектом продуктивності стада є правильна організація годівлі. Особливо це стосується годівлі свиноматок у маточнику під час періоду лактації, що, своєю чергою, впливає на інтервали після відлучення. Слід приділяти серйозну увагу як якості кормів, так і їхній кількості. Так, у Чехії фахівці-свинарі наприкінці лактації, у період відлучення та після нього використовують риб’ячий жир і спеціальні кормові добавки: Текродин та Текровіт. Компанія «Текро» у своєму арсеналі має аналогічні препарати. Отже, вітчизняні фермери мають можливість їх придбати (а деякі з них уже застосовують ці препарати на своїх підприємствах). Ідеться про вітамінно-мінеральні комплекси, що значною мірою впливають на овуляцію та на загальну кількість овульованих яйцеклітин. Термін застосування препаратів у період відлучення триває п’ять-сім днів. Застосування цих препаратів із риб’ячим жиром ефективно впливає на показники поросності і кількість народжених поросят.

• Аналіз дорощування та відгодівлі

Практичний досвід показує, що керівники різних свинокомплексів використовують у своїй роботі різну генетику, кормову базу та технології утримання. Таким чином єдиним показником для порівняння може слугувати показник часу, необхідний для досягнення кінцевої ваги (від народження до забою).

З практичного досвіду можна сказати, що під час переводу тварин до секції дорощування поросят у віці 25,3 днів (із середньою вагою 7,4 кг) втрати становили 1,76%, а вибракування — 1,96%. Під час постановки поросят віком 80 днів (із середньою вагою 33,2 кг) у секцію відгодівлі загальна втрата становила 2,76%. Середній вік поросят на час завершення періоду відгодівлі — 177,8 днів (середня вага — 114,4 кг). Вивантажують близько 97,6% тварин від загальної кількості поставлених на відгодівлю поросят. Перебування поросят у секції відгодівлі у середньому тривало 97,4 днів. Середній показник приросту на цей період становив 814 г/день.

• Аналіз реалізації SEUROP

Із 1.08.2013 р., відповідно до постанови ЄС, Чехія перейшла на реалізацію свиней за системою SEUROP (система оцінює поросят у забійній вазі) . Відповідно до цієї системи, фермер отримує гроші не за загальну вагу, а залежно від кількості м’яса в туші.
Чеські виробники свинини (як і українські) нині перебувають у складному становищі, позаяк:

• не можуть впливати на ціну реалізації, адже цінове питання визначає європейський ринок;
• не впливають на ціну вхідної сировини;
• можуть тільки правильно управляти фермою і контролювати процес здавання свиней на м’ясокомбінат.

Висновки

Щоб пристосуватися до нових, більш жорстких, економічних умов, потрібно по-іншому поглянути на систему господарювання. Треба вдосконалювати та оновлювати поголів’я, впроваджувати нові технології, системи біобезпеки, але потрібно також змінити систему обліку та аналізу економічної ефективності виробництва.

Загальні цифри, як і раніше прийняті показники ефективності, часто не дають повної картини і не розкривають весь потенціал поліпшення економіки господарства. Для цього потрібно вводити нові критерії й сучасні системи аналізу та управління поголів’ям, які відслідковують критичні точки господарювання і виявляють проблемні місця на фермі.